Профілактика дитячого травматизму у ліцеї
Які види та причини травматизму ліцеїстів? Що можуть зробити вчителі та батьки, аби не допустити травмування дітей під час занять у ліцеї та в період їх перебування за межами навчального закладу?
Останнім часом в усьому світі невпинно зростає рівень дитячого травматизму. Діти дошкільного віку травмуються рідше, оскільки майже весь час знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дошкільних навчальних закладів. У той же час школярі не лише частіше стають жертвами нещасних випадків та аварій, а й нерідко мимохіть самі створюють ситуації, небезпечні для здоров’я та життя.
Загалом дитячий травматизм спеціалісти поділяють на чотири види:
шкільний
спортивний
вуличний
побутовий.
Хто зі школярів найчастіше травмується?
Обставини виникнення травм у дітей значно різняться від таких у дорослих. Адже здебільшого діти травмуються під час ігор. Окрім того, існує два критичних вікових періоди, коли виникає чимала кількість травм серед дітей. А саме це вік 11-12 років. У ці періоди діти й підлітки стають роздратованими та вередливими, часто конфліктують з людьми, які їх оточують. У них може сформуватися неприйняття вимог, яких вони раніше без проблем дотримували, що призводить не лише до порушень правил поведінки, а й, як наслідок, - до травм. З віком кількість травм зростає, досягаючи максимальних значень у 14-річних учнів.
У виникненні травм відіграються свою роль такі чинники, як:
- вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості школярів
- фізичний і розумовий розвиток учнів
- рівень життєвого досвіду
- підвищений інтерес до пізнання навколишнього світу.
Спеціалісти стверджують, що найчастіше отримують травми різного характеру:
- діти з гіперактивністю
- учні, яких батьки виховують в умовах гіпер- або гіпоопіки
- школярі з порушенням функцій програмування та контролю власної поведінки
діти зі зниженим інтелектом.
Іноді саме індивідуально-психологічні особливості школярів стають передумовою отримання ними травм. Так, втома, нервозність, переважання збудження над гальмуванням, імпульсивність, з одного боку, і, навпаки, переважання гальмування над збудженням, інертність нервових процесів, з іншого, - усе це може призвести до травматизму у школі.
Діти з високим інтелектом вміють прогнозувати наслідки свої вчинків, усвідомлюють небезпеку, що може їм загрожувати, й уникають її.
Разом з тим діти, які часто отримують травми, навпаки, неадекватно поводять себе у стресових ситуаціях, як також:
- схильні до ризику
- збудливі
- емоційно неврівноважені
- нестабільні у настрої
- неврівноважені
- реактивні.